Заклик

Студенте! 17 листопада ти святкуватимеш одне зі своїх улюблених свят -  Міжнародний день студента. Ти хочеш його провести яскраво, весело –  так, щоб надовго запам’яталося. А знаєш, що це за день? Це зовсім не веселе свято, це – день пам’яти. Так-так, пам’яти. Давай я розкажу тобі історичну «побрехеньку». 1938 року нацисти окупували Чехословаччину. Чеські студенти на знак протесту вийшли на вулиці 28 жовтня, у день утворення Чехословаччини. Нацисти розігнали демонстрацію, при чому один студент загинув. А в ніч на 17 листопада за наказом Гітлера було закрито усі празькі університети. Дев’ять студентів-учасників демонстрації було страчено, більше 1200 відправлено до концтабору Саксенхаузен. Наступного року люди знову були на вуляцях – цього разу на знак того, що вони пам’ятають про непокору загиблих студентів. 1941 року ООН затвердила 17 листопада як Міжнародний день студентів – на знак пошани загиблих у чеських демонстраціях. 1989 року чехи святкували 50-річчя протестів, які відбулися 1939-го, – із цього розпочалася «оксамитова революція», що повалила комуністичний режим. 1973 року в Греції студенти захопили афінську «Політехніку», протестуючи проти влади військової хунти. Університет штурмували танками.  А ще 17 листопада 1804 було відкрито університет у Харкові та прийнято статут, який давав тогочасним російським вишам широку автономію. Як бачиш, цей день напряму пов’язаний із студентськими рухами, з боротьбою студентів за власні права, з відстоюванням своєї думки.

 Ти спитаєш, навіщо все це тобі знати, якщо в тебе купа своїх проблем? Невже ти не маєш права хоча б на день забути про все й просто святкувати в гуртожитку чи клубі? Звичайно, що маєш. Але 4-5 років ти звешся не якось там, а «студент». Що це за звання, тобі достеменно не відомо, але воно зобов’язує – ходити на пари, складати іспити, отримувати стипендію. Ми відрізняємося від більшости людей, правда? Значить, студент – це не просто так, це – певний спосіб життя та навіть світогляд. А тепер давай подивимося на твої проблеми. Вони так чи инакше пов’язані з університетом: поставили важливу пару – не пішла на побачення, завтра колоквіум – не встиг прочитати детектив, затримали стипендію – немає чого їсти. Думаєш, це не можна змінити? А я так не вважаю – весь травень 1968 року Францію трясло від студентських протестів. Тоді студенти спитали: чому ми маємо вчитися та жити саме так, хто це запровадив? І зараз, якщо ти чув, в Україні відбуваються різні акції. Це не тільки букет в обличчя – це ще й проведення интелектуальних заходів, які влада забороняє. Значить, студенство = сила? Значить, Міністерство освіти створено для того, щоб ти жив у гуртожитку та навчався в аудиторії, хіба не так?! Нас здавна вважають найпрогресивнішими, бо ми багато чого знаємо й можемо. Може, це теж не так? Послухай викладачів: вони нам заздрять, бо самі були студентами та мали безліч можливостей. Вони в один голос говорять, що це найцікавіші роки  нашого життя, і в цьому з ними важко не погодитися. За ці 4 роки ми справді маємо час щось змінити навколо себе на краще. А хочеш справді поговорити з професорами, дізнатися, що вони думають про нас? Можливо, висунути до них свої вимоги? Адже на парі ми не маємо можливості говорити одне з одним. Приходь на круглий стіл. Будемо визначати своє місце в цьому закладі та взагалі значення студентства в світі.

Отже, владу – студентам, слово – викладачам! 17 листопада, 13:00 – наш час! Всі – у 7.3!

Ірина Чеботнікова